Оцінка для цілей оподаткування та сплати інших обов’язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства
Порядок проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов’язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2013р. N 231.
Цей Порядок визначає механізм проведення оцінки нерухомого та рухомого майна для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов’язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства, з метою обчислення доходу платника податку — фізичної особи від продажу (обміну) та іншого доходу такого платника податку у вигляді отриманої ним грошової компенсації від відчуження нерухомого та рухомого майна (крім випадків його успадкування та дарування), а також обчислення суми державного мита, податків та інших обов’язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства.
Під час проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов’язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства, застосування такого Порядку є обов’язковим, а дія його поширюється на оцінку:
— нерухомого майна (об’єкти нерухомості) — земельні поліпшення (об’єкти малоповерхового житлового будівництва, у тому числі дачного та садибного типу, а також їх частини, об’єкти багатоповерхового житлового будівництва, а також їх частини, об’єкти нежитлового фонду, а також їх частини, об’єкти незавершеного будівництва), а також земельні ділянки, їх частини;
— рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, якщо для визначення доходу від продажу (обміну) за вибором платника податку — фізичної особи використовується їх середньо ринкова вартість відповідно до статті 173 Податкового кодексу України, інших актів законодавства, а також крім випадків, коли дохід фізичної особи, яка відчужує рухоме майно у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, які зареєстровані в Україні, не підлягає оподаткуванню);
— майнових прав на нерухоме (об’єкти нерухомості) та рухоме майно.
Оцінка майна для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов’язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства проводиться із застосуванням методичних підходів, методів оцінки, які є складовими частинами методичних підходів або результатом комбінування кількох таких підходів, а також оціночних процедур.
Оціночна вартість нерухомого майна (об’єктів нерухомості), майнових прав на нього, крім об’єктів незавершеного будівництва, визначається шляхом застосування порівняльного підходу з урахуванням інформації про продаж нерухомого майна (об’єктів нерухомості), що продане не більш як за шість місяців до дати проведення оцінки або пропонується до продажу на дату проведення оцінки.
Оціночна вартість рухомого майна, майнових прав на нього визначається шляхом застосування порівняльного підходу з урахуванням інформації про продаж або пропонування до продажу такого майна, майнових прав.
Оцінка колісних транспортних засобів проводиться з урахуванням технічних, технологічних характеристик та особливостей відповідного об’єкта, умов його експлуатації, обслуговування та зберігання, технічного стану на підставі відповідної технічної, довідкової, облікової документації, вимог Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Мін’юсту та Фонду.
Оціночна вартість об’єктів незавершеного будівництва визначається шляхом застосування методу прямого відтворення витратного підходу та/або поєднання кількох методичних підходів.
Оціночна вартість об’єкта оцінки з урахуванням його індивідуальних характеристик та особливостей може за вибором суб’єкта оціночної діяльності визначатися шляхом застосування інших методичних підходів, передбачених національними стандартами оцінки.
Строк складення звіту про оцінку зазначається в договорі про оцінку.
Вихідними даними для визначення оціночної вартості об’єкта оцінки можуть бути інформація, надана замовником оцінки, зокрема з матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених відповідним суб’єктом господарювання (за наявності), документи, що підтверджують право власності або користування, проектно-кошторисна документація на об’єкт незавершеного будівництва (за наявності), інші документи, подані суб’єктові оціночної діяльності замовником оцінки, а також інформація про продаж та пропонування подібних об’єктів.
Відповідальність за достовірність вихідних даних, наданих замовником оцінки (отриманих від нього) для проведення оцінки, несе замовник оцінки.
За результатами оцінки суб’єкт оціночної діяльності складає звіт про оцінку, який є дійсним за умови включення інформації із звіту про оцінку до єдиної бази даних звітів про оцінку та присвоєння такому звіту реєстраційного номера.
Інформація із звіту про оцінку, що включається до єдиної бази даних звітів, складається за встановленою Фондом формою та є додатком до звіту про оцінку.
Оціночна вартість нерухомого майна (об’єкта нерухомості) зазначається у висновку про вартість об’єкта оцінки, який є складовою частиною звіту про оцінку.
Строк дії звіту про оцінку, що становить не більш як шість місяців з дати проведення оцінки, зазначається у такому звіті.